Старший тренер юніорської жіночої збірної з фехтування на шпагах Ернест Яцик поділився враженнями від бронзового успіху його підопічних у  командній першості на етапі Кубку світу в Києві, оцінив виступи дівчат в особистих змаганнях, а також розповів про подальші плани команди.

– Як ви оцінювали перспективи нашої команди перед стартом змагань з огляду на вигляд турнірної сітки?

– Я вірив, що ми будемо боротися за медаль. Сподівався, що зможемо перемогти й збірну Польщі. В принципі ми дали їй у півфіналі гідний бій, програючи в рахунку, скорочували відставання до одного уколу, але здолати суперниць все ж не змогли. Щодо зустрічі за третє місце, у мене не було сумнівів, що ми її виграємо. З цими естонками ми раніше не фехтували, але з огляду на рівень наших спортсменок та їх сьогоднішній бойовий настрій, відчувалося, що перевага на нашому боці. 

– Які висновки ви зробили для себе, як старший тренер, після Кубку світу в Києві?

– Зазначу, що ми формуємо склад на командні змагання відповідно до рейтингу, для цього він й існує. Рішенням тренерської ради ми можемо вносити якісь корективи, але точкові. Тут наше завдання було перевірити саме ту четвірку, яка вірогідно буде фехтувати на чемпіонатах світу і Європи. Ми ще раз побачили наших спортсменок в дії, оцінили їх сильні та слабкі сторони, визначили, на яких позиціях хто може принести більше користі команді на головних стартах. Подробиці озвучувати не буду, обговоримо вже безпосередньо з дівчатами у робочому порядку.

– Як вплинуть результати київського турніру на формування складу на основні старти сезону, зокрема на чемпіонат Європи серед юніорів і кадетів, що відбудеться 3-7 березня у місті Нові-Сад (Сербія)?  

 – «Золоті ворота» – це був заключний етап юніорського Кубку світу у жіночій шпазі. Він мав пройти у Братиславі, але нам пощастило, що його було перенесено в Київ.  Адже це дало можливість побачити в дії більшу кількість наших спортсменок і не лише тих, хто претендує на потрапляння в команду на чемпіонат Європи. В принципі комфортно могли себе почувати тільки перші два номер збірної, це станом на сьогодні Емілі Конрад і Анна Максименко. Вони очолюють рейтинг як серед кадетів, так і серед юніорів, й могли розглядати цей старт як підготовчий. Ще кілька спортсменок, зокрема Олександра Лазаренко, яка показала тут найкращий серед українок результат, єдиною потрапивши у Топ-16, Олександра Романова, і Поліна Кулешова боролися за потрапляння до основного складу. Я не буду зараз вдаватися в математичні підрахунки, хто відібрався, а хто ні. Відзначу лише той факт, що боротьба і внутрішня конкуренція мають місце бути, і це позитивний момент. Погано, що дівчата не повністю впоралися з емоційним навантаженням, адже нікого з них ми у підсумку не побачили у вісімці найсильніших.

– Рідні стіни більше допомагали чи тиснули на юних спортсменок, як ви гадаєте?

– Я б не сказав, що на виступах спортсменок сильно позначилося хвилювання у зв’язку з тим, що вони фехтували вдома. Хоча це питання напевно краще поставити їх особистим тренерам, тому що за усіма двадцятьма я фізично не міг стежити. Гадаю, тут значно вагомішим був фактор браку досвіду. Адже для багатьох наших шпажисток це був перший юніорський турнір, раніше вони змагалися здебільшого серед кадетів. Це етап, який їм потрібно пройти. Для тих же Максименко, Конрад, Лазаренко і Романової, буквально два місяці тому юніорські старти також були вперше в житті.  «Золоті ворота» – це четвертий етап Кубку світу в поточному сезоні, й на попередніх трьох наші шпажистки виступали таким чином, що ми завжди  були представлені в Топ-32, в Топ-16. В принципі, такий самий результат ми показали і в Києві. Можливо, у нас є бар’єр чвертьфінального туру, будемо працювати, щоб його здолати, потрапляти у вісімку найсильніших і боротися там за призи. 

– Як буде проходити підготовка до чемпіонату Європи?

– Ми мали виступити ще на одному Кубку світу в Діжоні. Але його скасували. Вносити зараз через це зміни в план, коли зовсім мало часу залишається до чемпіонату Європи, недоцільно я вважаю. Готуватися спортсменки будуть у себе на місцях з особистими тренерами, які мають високу кваліфікацію, тому в мене немає сумнівів, що все буде зроблено якнайкраще. Можливо в індивідуальному порядку ми проведемо кілька тренувань з національною збірною.  Наступними вихідними буде ще один кадетський турнір у Кракові. Але перші номери туди не поїдуть, їм потрібно трішки відпочити. Не можна забувати, що вони не лише спортсменки, але ще й діти, які навчаються у школі. Тож нехай трішки часу проведуть в домашньому режимі.