Закрити
Благородство і традиції
Фехтування — мистецтво наносити удари, не отримуючи їх. Необхідність торкнутися супротивника, уникаючи його ударів, робить мистецтво фехтування надзвичайно складним і важким, тому що до ока, що бачить і попереджає, до розуму, що обмірковує й вирішує, до руки, що виконує, необхідно додати точність і швидкість, щоб дати належне життя зброї.
Мольєр

Фехтування — символ шляхетності, витонченого смаку й мужності.
Національна федерація фехтування України - це чемпіони і призери Олімпійських Ігор, Чемпіони Світу та Європи. Вони справжні герої! - приходьте до нас і переконаєтеся в цьому самі. Тут немає місця слабким. Тут тільки кращі! Увесь світ завороженно стежить за героями.

Ми запрошуємо Вас розділити з нами славу й честь!
Спонсорам
Сергій Гаравський: Якісні тренування – запорука спортивного успіху Електронна адреса
Вівторок, 25 березня 2014 17:12

http://www.nffu.org.ua/images/stories/content/stats//lichnosti/haravskiy-stat.jpg
Командний етап кубка світу з фехтування на рапірах у Бонні завершився четвертим місцем українських рапіристів. Наші спортсмени не просто потрапили до четвірки найсильніших, але й змогли у чвертьфіналі обіграти лідерів світового рейтингу італійців, двоє з яких – Андреа Кассара й Андреа Балдіні  днем раніше завоювали відповідно золоту й бронзову нагороди особистих змагань у Бонні.
Про секрет виступу української збірної розповідає заслужений тренер України, старший тренер збірної команди чоловічої рапіри Сергій Гаравський


Сергію Адольфовичу, вітаю Вас і команду з успішним виступом. Нашим рапіристам удалося не просто завоювати четверте місце на етапі кубка світу, але й перемогти найсильнішу команду планети – збірну Італії. Поділитеся секретом, як Вам це вдалося?

Треба відзначити, удалося навіть без лідера команди Ростислава Герцика (Ростислав Герцик – бронзовий призер чемпіонату світу 2013 року в індивідуальних змаганнях зараз не приймає участі в турнірах у зв'язку із травмою руки – прим. ред.), і навіть беручи до уваги те, що у середині зустрічі Україна-Італія суддівство було, скажемо прямо, «не дуже», однак, треба віддати належне суддям, фінальну частину протистояння все-таки судили добре.

Що ж стосується безпосередньо зустрічі, то початок ми упустили і на другому колі програвали 20:25, однак хід двобою переломив Андрій Погребняк, який виграв в Андреа Балдіні з рахунком 9:4 (29:30), далі Колтиго зрівняв рахунок (34:34), а передостанній бій Погребняк провів так, що Клод Юнес виходив на фінал з Балдіні будучи попереду на 2 уколи – 40:38, і переміг – 45:42.

Ви очікували на такий результат?

Почнемо з того, що на цих змаганнях ми спочатку настроювалися на зустріч із Польщею, якій ми поступилися місяць тому в Іспанії. Ми йшли укол в укол, але поляки були трохи попереду, однак у другому колі Андрій Погребняк зрівняв рахунок, а після ми вирвалися вперед і вже не віддавали перевагу. Тому й рахунок такий великий – 45:30. Але ж поляки – теж сильна команда – як ні як срібні призери чемпіонату Європи 2013.

Ми рухаємося у своєму розвитку планомірно. Врахували помилки з поляками, виграли в них, а це означає, що можемо боротися й з італійцями.

А самі італійці очікували такого розвитку подій?

Думаю – ні. Вони вийшли на доріжку вальяжно, втім, вони завжди себе так поводять. Були розслаблені. А коли почали програвати – занервували. Це було видно й по їх поведінці на доріжці й по реакції на дії суддів.

А що ж відбулося далі, зокрема в півфіналі зі збірною Кореї?

Нам все-таки не вистачає Герцика. Не вистачає того емоційного спокою, який він приносить команді. Якби була можливість «випустити» Герцика на 3 або 4 бій у півфіналі, ми б без проблем виграли в Кореї. А так хлопці втомилися, а замінити, на жаль, не було на кого.

До речі про Ростислава, коли він планує повернутися на фехтувальну доріжку?

Не знаю, все залежить від того, що скажуть лікарі. Сподіваюся, що Герцик зможе виступати вже на турнірі в Кореї наприкінці квітня, а, можливо, зможе взяти участь і у Чемпіонаті України, що пройде тижнем раніше. Будемо дивитися.

Сергію Адольфовичу, а що можна сказати про індивідуальні виступи наших рапіристів. Герцика поки немає в наших рядах. А що можна чекати від інших?

Хлопці фехтують тоді, коли вони в тонусі. Клод Юнес, наприклад, періодично виграє в таких сильних суперників як, наприклад, американець Рейс Імбоден (11 номер світової класифікації – прим. ред.), гарне фехтування показує й Андрій Погребняк. Що ж стосується Володимира Колтиго – він гарний командний боєць. У нього був спад у минулому сезоні, й не дуже вдалий початок у цьому, але, як я вже зрозумів для себе – він просто довго «розгойдується». На даний момент він у гарній «командній» формі. Однак для якісного фехтування необхідні збори, а їх у нас за рахунок держави не було жодного після чемпіонату світу 2013. Спасибі, що допомогли хорвати, які організували дуже сильний збір, повністю оплативши нам і проживання і харчування. Хорвати серйозно узялися за підняття рівня рапірного фехтування й почали з організації зборів. З 7 по 14 березня в Загребі ми тренувалися разом першими складами команд таких країн як Великобританія й Австрія, ну й, звичайно, Хорватія. Думаю саме цей збір і допоміг нам вдало виступити Бонні, адже якісні тренування – запорука спортивного успіху.