|
Початок нового календарного року для національних спортивних федерацій ознаменовується не тільки затвердженням календарів і розробкою планів підготовки спортсменів. Чимала увага приділяється й організаційній роботі. На минулому засіданні Президії НФФУ був прийнятий ряд важливих програмних документів, які й будуть визначати напрямок діяльності НФФУ в 2010 році. Коментує минуле засідання Президії НФФУ й висловлює своє бачення розвитку фехтування в 2010 році віце-президент НФФУ генеральний секретар Міжнародної федерації фехтування Максим Парамонов.
Максим, прокоментуйте загалом минуле засідання.
Минулу Президію можна сміло назвати плідною. Ми прийняли «План роботи НФФУ на 2010 рік», відразу скажу, що План відрізняється конструктивом і конкретикою. Також, були прийняті нові «Функціональні обов'язки керівних органів». Відповідно до цього документу за кожен проект відповідає один або декілька людей, які безпосередньо й повинні розробити робочі плани з реалізації пунктів Плану розвитку НФФУ. Дані робочі плани будуть затверджуватися на засіданні Виконкому. Крім того, на наступному засіданні Президії будуть внесені важливі виправлення в Устав НФФУ. Хочу відзначити, що дуже важливо для нас цього року перейти від паперу до справи, тому що незважаючи на задовільну роботу НФФУ в 2009 році й відмінний результат, показаний українськими фехтувальниками на міжнародних змаганнях наша федерація, як громадська організація, має серйозні проблеми. Відповідно до нормативних документів Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту й Національного олімпійського комітету основним завданням національних спортивних федерацій є не тільки спорт вищих досягнень, але й здоров'я нації, що у свою чергу означає безпосередній розвиток і популяризацію спорту в країні. Закон України «Про фізичну культуру й спорт» визначає ступінь залучення людей до масового заняття спортом як один з показників розвитку спорту в країні, а про рівень національної федерації на міжнародній арені говорить не тільки кількість медалей, завойованих спортсменами за сезон, але й кількість членів федерації. Провідні фехтувальні держави мають у своєму активі від 20 до 70 тисяч ліцензованих спортсменів, тоді як українська федерація фехтування може похвалитися всього лише трьома з половиною тисячами, і саме цей факт, з мого погляду, зараз є тією проблемою, на якій необхідно зосередити більшу частину нашої уваги.
У принципі не можу з Вами не погодитися: негативна тенденція існує, особливо серед кадетів. Зараз кількість рейтингових спортсменів (спортсменів, що приймають участь в офіційних всеукраїнських змаганнях) у порівнянні з минулим роком зменшилося, а в жіночій шаблі, як не парадоксально, у кадетському рейтингу перебуває всього 38 дівчаток.
Дуже вірне зауваження. Саме цю проблему ми з вами й повинні зараз вирішувати в першу чергу. Необхідність популяризації фехтування й, як наслідок, збільшення наборів є очевидним і першочерговим завданням НФФУ в цей момент. Як я вже говорив, настав час переходити від розмов до дії, створювати план популяризації нашого виду спорту й починати втілювати його в життя.
Останній масовий приплив дітей на фехтування спостерігався в нас наприкінці 2008 року, після перемоги на Олімпіаді в Пекіні нашій шабельній збірні, однак чимало цьому сприяв і проведений у Києві Чемпіонат Європи з фехтування...
...і цьому, безсумнівно, буде сприяти Першість світу серед юніорів і кадетів, що буде проходити в Україні в 2012 році. Я не сумніваюся, що НФФУ організує цей захід на найвищому рівні. Ми вже маємо досвід проведення подібного роду змагань, а саме Чемпіонату Європи 2008, рівень організації якого, до речі, одержав найвищу оцінку в Європейській конфедерації фехтування, і ми готові працювати.
|