Понад 80 учасниць з 12 країн зібрав етап Кубку світу з фехтування на шпагах серед юніорок «The Golden Gate 2022», що стартував сьогодні особистими змаганнями у спорткомплексі Національного університету фізичного виховання і спорту в Києві. Найкращий результат для України показала Олександра Лазаренко, яка увійшла до Топ-16.
17-річна вихованка закарпатської школи фехтування, яку на доріжки НУФВСУ виводив знаний львівський фахівець Андрій Орліковський, після доволі скромного початку (три перемоги / поразки на груповому етапі), зуміла віднайти своє фехтування у турі прямого вибування, де провела три напружені поєдинки. В 1/32 перемогла Юваль Іцхакі (14:12), в 1/16 взяла гору над співвітчизницею Анною Максименко (15:10). За вихід до вісімки найсильніших нашій шпажистці довелося схрестити зброю з чинною чемпіонкою світу серед кадетів, переможницею грудневого етапу Кубку світу у Люксембургу Алішією Клашік з Польщі. Більш титулована суперниця вийшла з цього протистояння переможницею (15:9).
Після завершення змагань Олександра Лазаренко поділилася своїми враженнями з пресслужбою НФФУ:
– Я вперше виступаю на таких великих міжнародних змаганнях в Україні. – зізнається Олександра Лазаренко. – Це дуже приємний досвід. Шкода, що рідні не могли бути присутніми на трибунах, але вони дивилися онлайн-трансляцію на Youtube-каналі Федерації фехтування України. А безпосередньо тут у залі за мене вболівали інші спортсмени й тренери, тож я відчувала підтримку. Виступила я найкраще серед представниць України. Проте не показала усього, що я могла, особливо в останньому поєдинку. Тому не можу сказати, що я задоволена своїм виступом.
– Рідні стіни допомагають чи навпаки ускладнюють завдання, адже відчувається додаткова відповідальність?
– Допомагають, щонайменше повинні були б. Ці змагання справді дещо відрізнялися для мене від інших, але не тільки тому, що проходили в України. Просто вони були останніми перед чемпіонатом Європи. І оскільки на попередньому турнірі я погано виступила, від мого результату тут залежало потрапляння до збірної. Тому в мене було дещо більше переживань і мандражу, ніж зазвичай. Особливо це позначилося на моєму фехтуванні у «пулі». Спасибі тренеру, який знайшов потрібні слова, зміг достукатися до мене, можна сказати «розбудив». Це допомогло мені виграти мій перший поєдинок в олімпійці проти представниці Ізраілю. Далі я фехтувала з іншою українкою Анною Максименко. Ми неодноразово зустрічалися з нею на змаганнях раніше і терези схилялися то в мій бік, то в її. В нашому з нею протистоянні ніколи не було яскраво вираженого фаворита. Але цього разу я на диво доволі впевнено перемогла. Далі турнірна сітка звела мене з Аліцією Клашік з Польщі. Ми ніколи раніше не зустрічалися, але я знала, що це дуже сильна суперниця, яка неодноразово підіймалася на п’єдестал на світових та європейських змаганнях. І відверто кажучи, сама лише думка про це додавала напруги. Спочатку все йшло добре, але потім суперниця дещо змінила тактику, мені теж потрібно було перестроїтися, але я не змогла.
– Ви маєте досвід виступів на закордонних етапах юніорського Кубку світу. Чи не могли б порівняти організацію там з тим, як проходять аналогічні змагання в Україні?
– Висловлю не лише свою думку, адже ми з дівчатами як раз обговорювали цю тему, організація тут на дуже високому рівні. Ми навіть не очікували, що можна провести такий класний турнір в Україні. «The Golden Gate» абсолютно не поступається іншим європейським етапам, а в дечому навіть перевершує. Зокрема тут використовується безпровідна система. Закордоном бували моменти, коли ти колов в доріжку, вона пробивала (такий укол не має зараховуватися) і починалася якась метушня. Тут усе працювало як годинник. Окрім того, результати одразу після боїв з’являлися на сайті, ми бачили, о якій годині нам виходити на доріжку, усі поєдинки починалися за розкладом, жодних затримок. Судді були дуже кваліфіковані.
