34-річний одеський шабліст поділився враженнями після переможного виступу на Всеукраїнських змаганнях найсильніших, а також прокоментував обурливе рішення щодо повернення фехтувальників рф та рб до міжнародних змагань, яке було прийняте 10 березня на позачерговому Конгресі FIE.
– Андрію, яка це для вас за рахунком перемога на Всеукраїнських змаганнях найсильніших?
– Відверто кажучи, не рахував. Взагалі, цей турнір чомусь не надто вдало для мене складався в минулі роки. Радий, що сьогодні вдалося перемогти. Будь-яка перемога на змаганнях важлива, адже вона додає впевненості в собі і власних діях на доріжці. Сьогодні я дуже добре почувався, і від самого початку був сконцентрований, тому майже без проблем вдалося дійти до фіналу.
– Розкажіть детальніше про поєдинки з суперниками, яких вам вдалося здолати на шляху до звання найсильнішого шабліста України?
– Перший бій в олімпійці у мене був з Ігорем Маркуніним. Це наш юніор, він, до речі, непогано фехтує, знадобилося трішки часу, щоб зрозуміти, як проти нього діяти, але я впорався. З Романом Красновидом мені було простіше, адже ми нещодавно разом були на зборі і я знав, що потрібно робити. Далі по сітці я зустрівся з Олексієм Стаценком. Трішки переживав за цей бій. На останньому Кубку світу у Падуї він виглядав сильно і показав дуже гарне фехтування. Я готувався до цієї зустрічі, аналізував, що потрібно робити й це принесло бажаний результат. У фіналі моїм суперником був Богдан Платонов. Я розумів, що це буде непростий бій. Але ми разом тренуємося, я знав, чого від нього очікувати й що я можу йому протиставити, і у мене вийшло це зробити.
– Наскільки сильно вдарило по вашій мотивації рішення позачергового Конгресу FIE? І чи готові ви зустрітися на одній доріжці з представниками рф та рб?
– Я обурений і розчарований! Що тут ще сказати.. Чи було несподіваним рішення FIE? Скажімо так, нас десь розслабила така ж конференція, яка відбулася сто днів тому і яка залишила в силі заборону на участь у змаганнях російських і білоруських фехтувальників. Були побоювання, що цього разу все буде інакше, але ми до останнього сподівалися на краще.
Російські шаблісти завжди були сильними суперниками, маю це визнати, і після 2014 року, зокрема, окупації Криму, ми мали додатковий стимул їх перемогти. Але зараз у перспективі нічого доброго я не бачу. Просто не знаю, як ми будемо виступати на одних змаганнях з цими людьми, щобільше, тиснути їм руку після бою…
Найлогічнішим виходом з ситуації, якщо вона не зміниться, на мою думку, є бойкот. Адже їздити на турніри й на знак протесту не виходити на доріжку, означатиме намарно витрачати купу грошей на дорогу, проживання та участь. Зараз ми чекаємо на рішення нашої федерації, а також Національного олімпійського комітету України.
Звичайно, можна впасти у відчай і сказати, що все втрачено, але який у цьому сенс?! Попереду Європейські ігри, які пройдуть влітку у Кракові. В’їзд туди росіянам та білорусам буде заборонений. За десять днів ще відбудеться Кубок світу у Будапешті. Там їх теж поки що не буде. Складати зброю ми точно не збираємося!
Пресслужба НФФУ