Київський рапірист Андрій Черкашин – переможець цьогорічного чемпіонату України з фехтування на рапірах серед юніорів. Для 17-річного фехтувальника це «золото» стало дебютним в особистій першості на такому рівні. Про значення цієї нагороди та зі старту непростий сезон 2023-2024 років Андрій розповів у коментарі для пресслужби НФФУ.

– Андрію, це «золото» юніорського чемпіонату України – перше в кар’єрі для тебе. Які емоції відчуваєш?

У мене зараз доволі напружений сезон, я вже був на двох «сателітах», і це мій третій вікенд на змаганнях. Минулого року я був другим [на юніорському чемпіонаті України – прим.] і трошки не був задоволений результатом, але цього разу я боровся дуже впевнено, усіх переміг. Я дуже вдячний організаторам цих змагань, моїм тренерам і, авжеж, нашим воїнам, які нас захищають. 

– На цьому турнірі в тебе були бої, що закінчувались із суттєвою перевагою на твою користь, хоча насправді були доволі «в’язкими». Чи міг би виділити когось, хто дав найскладніший поєдинок?

Хочу сказати, що всі хлопці фехтують дуже складно, як для мене. Важко когось виділити. Але точно скажу, що вся миколаївська команда дала мені дуже гарний бій, і я дуже вдячний, що вони створюють таку конкуренцію, адже це робить мене лише сильнішим. Артем Коржовой і Єлизар Дирда – це мої нові партнери по команді [у збірній – прим.], вони чудові друзі, і такі самі чудові бої вони мені дали на цих змаганнях.

– У цьому сезоні на твоєму рахунку вже два дорослі «сателіти», зараз ти дійшов до фіналу юніорського чемпіонату вдома. Як оцінуєш свій фізичний стан? Адже витримувати такий темп часом доволі нелегко.

Для мене це важко фізично, але я збираюсь думками. Мій тренер дає мені дуже правильну підготовку між «сателітами», адже я живу закордоном [Андрій мешкає в Лондоні та тренується в польського спеціаліста Земовіта Войцеховські – прим.]. Дуже йому вдячний. Авжеж, не можу не згадати допомогу моєї мами. Вона дуже допомагає мені з правильним харчуванням і загалом із ментальною підготовкою. Це такі собі маленькі компоненти, які і роблять перемогу.

– Було видно, що ти дійсно отримуєш задоволення від свого фехтування і всього, що відбувається навколо. Як загалом налаштовуєш себе перед виходом на доріжку, аби «не відчувати» втому?

У мене така філософія – відпочивати та отримувати задоволення від того, що я на доріжці. Отримувати задоволення від самого процесу, знаєте? Я хочу бути щасливим на доріжці. Я дякую усім за те, що я тут змагаюсь. Навіть тій же доріжці. У мене немає ідеї, що я маю у всіх виграти – я просто хочу цінувати цей момент. Адже він не буде завжди, для мене це дуже важливо. Дійсно, я трохи втомився фізично, але мені все в кайф.

– Які будуть наступні старти після чемпіонату України в Києві?

Я повертаюсь до Лондона, наступний вікенд у мене вихідні, а потім «сателіт» у Загребі. Уже після Хорватії я двічі поїду в Стамбул: туди – до Лондона, туди – до Лондона. Сергій Адольфович Гаравський узяв мене в дорослу команду, за що я дуже вдячний йому. Перед цим же буде етап юніорського Кубка світу, до чого я дуже готуюсь. Але найважливіше – аби моя теорія про те, щоб цінувати кожен момент, працювала.