На початку грудня миколаївський рапірист Єлизар Дирда вперше в кар’єрі виборов «золото» на всеукраїнському рівні в особистій першості. Сталось це на Змаганнях найсильніших, які прийняв Київ. Про те, як зумів вирвати дебютну перемогу, попри травму – Єлизар розповів пресслужбі НФФУ.

– Цього сезону в тебе вже були «срібло» та «бронза» як на дорослому, так і на юніорському рівнях. Тепер же – перше «золото». Як відчуття?

Дуже радий такому завершенню змагань. Думаю, це вперше так сталось, що всі призові місця за представниками Миколаєва. Цього разу не було Андрія Черкашина, тож основна конкуренція розгорталась якраз між миколаївськими фехтувальниками. 

Я дуже хотів бути першим, налаштовував себе, але, авжеж, таке спрогнозувати неможливо. Навіть більше – за кілька днів у мене затиснуло сідничний нерв, тобто я не міг швидко пересуватись, робити випади. Було дуже боляче. Але на турнірі я намагався забути про це, жага до перемоги тягнула мене до самого кінця. 

Скажу чесно: знав, що зможу в будь-якому разі дійти до четвірки. Але от далі вже була лотерея.

– Найважчий бій у тебе був із Микитою Асташовим. Поєдинок не лише завершився з мінімальним розривом – 15:14, але й під час самої зустрічі ви йшли укол в укол. Як вдалось довести бій до перемоги? 

З Микитою ми тренуємось разом. Мабуть, він знав, що зі мною робити. Також перед цими змаганнями ми мали збори в Конча-Заспі, але Микита не брав у них участі. Тож я фехтував із усіма, але не з ним. Було трошки важко. Але за рахунку 14:14, незважаючи на нерв, що мене стримував, я зумів зробити випад у атаці. Усе-таки в мене є досвід, тож я розумів, що треба зробити. У вирішальному уколі дотримувався тактики, яка б 100% спрацювала. Так і сталось.

– На відміну від півфіналу, фінал із Артемом Коржовим ти провів більш впевнено…

З Артемом мені доволі зручно фехтувати, за кілька днів перед змаганнями ми фехтували з ним на зборах. Там я подивився, що він загалом робить, щось для себе «відклав», тож я знав, як діяти.

– Доросла збірна скоро виступатиме на Кубку світу в Токонаме [8-10 грудня], які ж плани зараз у юніорської команди та особисто в тебе?

Ми продовжуємо тренуватись. Останній раз ми фехтували в команді в Стамбулі. Тоді в нас усе круто виходило, але поступились за вихід у топ-8. Причому програли 44:45. Далі ж були теж важкі бої – проти Угорщини, Німеччини. Це дуже сильні команди, і ми зуміли в них виграти. Зараз ми налаштовуємось на потрапляння у вісімку на наступному Кубку світу в Удіне. Щодо мене особисто, то я повертатимусь до Миколаєва, буду відновлюватись. Сподіваюсь усе складеться круто.