Головний тренер збірної України, чемпіонка світу і Європи Наталія Конрад розповіла, завдяки чому у такий складний для країни час, став можливим золотий хет-трик команди українських шпажисток, яка фактично тим самим складом в один рік виграла чемпіонат Європи серед кадеток (U-17), юніорок (U-20) та молоді (U-23).

– Про унікальність цього досягнення

«Кожна перемога на титульних змаганнях значуща для спортсменів, тренерів і всієї збірної в будь-який час, а тим більше в такий непростий, коли в країні йде війна. Звичайно, зараз олімпійський рік і всі погляди звернені на Париж-2024. Але досягнення наших юних шпажисток справді унікальне і заслуговує на особливу увагу!

Адже такого ще не було не лише в українському фехтуванні, але взагалі в історії європейських чемпіонатів, щоб три спортсменки фехтували усі бої в трьох вікових категоріях (змінювалася лише запасна) і всюди посіли перше місце. Складно – не складно, одним уколом чи з більшою перевагою, не має значення, є факт – ми тричі стояли на найвищій сходинці п’єдесталу!»

– Про реакцію іноземних колег на потрійну перемогу України

«Тренери інших збірних вітали, посміхалися і казали, що у нас супер дівчата. Олімпійський чемпіон, а нині тренер, француз Юг Обрі, який був присутній на заключному старті – чемпіонаті Європи U-23 в Анталії, пожартував: «Ви що і тут теж виграєте?»  

В кадетах змогли, в юніорах змогли і тут з’явився шанс здобути золото ще й серед молоді. Ми поговорили про це з дівчатами, вони погодилися, що потрібно цей шанс використовувати. Вони дуже прагнули і зробили це!» 

– Про провісників успіху

«Насправді ще років п’ять тому було видно, що це покоління у нас дуже сильне і воно зможе скласти конкуренцію на міжнародному рівні. Про це говорила і щільність результатів нашої Дитячої ліги, і ті успіхи, яких дівчата добивалися, фехтуючи ще на маленьких шпажках, на турнірах «Олімпічі» в Угорщині. При чому ця трійка (Конрад, Максименко, Дмитрук – ФФУ) не виділялася як найкраща, було близько дванадцяти сильних дівчат 2007 року народження. І ми ще тоді поспорили з Русланом Тимошенком (заслужений тренер України, чиї вихованці також регулярно беруть участь у змаганнях Дитячої ліги – ФФУ), що цей вік обов’язково себе покаже. Вони вже торік були з медалями на чемпіонаті Європи серед кадетів, а цьогоріч виграли там практично все, що можна було».

– Про те, завдяки чому в українському фехтуванні з’явилося таке сильне покоління шпажисток

«Запорукою успіху стала участь у великій кількості змагань, що вчергове підтверджує, наскільки важлива і потрібна Дитяча ліга, плюс внутрішня конкуренція. Також ми підключали цей вік до нашого тренувального табору в Тисовці. Все це формувало шлях до того результату, який ми отримали сьогодні.  І навіть попри те, що далі стався ковід, а потім почалася війна, і при  тому, що  частина спортсменок все ж загубилася, ми все одно цьогоріч мали просто шалену конкуренцію за місце в кадетській команді. Не змогли потрапити до основного складу спортсменки, які двічі чи тричі впродовж сезону здобували медалі на етапах Європейського кадетського циклу. При цьому, було зрозуміло, що хто б не був четвертим номером, ми все одно будемо високо».

– Про командний дух і атмосферу в колективі

«Цьогоріч до Емілі та Ані підтягнулася Аліна Дмитрук. Вона стала стабільним третім номером, якого нам не вистачало і вони буквально на очах, фехтуючи пліч-о-пліч, почали формуватися як команда.  Якщо в когось щось не виходило, інші показували, що вони можуть підтримати. І так було в багатьох зустрічах. Ця взаємозамінність, робота тренерів, і добра атмосфера в колективі й спрацювали на чемпіонатах Європи».

– Про перспективи команди

«Мені особисто дуже цікаво спостерігати за цими дівчатами, адже я їх знаю з восьми-дев’яти років, тобто ще з Дитячої ліги, де я, як тренер, виводила на доріжку свою доньку Емілі. Я бачила, як вони росли, як розвивалися. Але не забуваймо, що попри усі ці досягнення вони ще зовсім юні. Важливо, щоб вони і далі так само прагнули займатися і щоб поруч з ними були тренери, які не лише  продовжували їх вчити, але й допомогли їм пройти наступні три-чотири роки. Адже дівчата дорослішають, організм перебудовується, підлітковий період взагалі непростий і не лише в спорті. Тож попереду ще багато роботи!»

Пресслужба ФФУ