Вчора Анна Максименко здобула неймовірно яскраву перемогу в Будапешті та принесла Україні перше з 2013 року золото в жіночій шпазі на турнірах серії Гран-прі FIE.

До цього 17-річна львів’янка неодноразово сходила на п’єдестал чемпіонатів світу та Європи серед кадетів і юніорів, а також восени минулого року разом зі старшими подругами по команді здобула срібло Кубка світу у Ванкувері. Але в особистій першості на дорослих змаганнях такого рівня досі її найкращим результатом було потрапляння в 64. Про те, як вдалося здійснити золотий прорив та емоції після перемоги вона розповіла у коментарі пресслужбі ФФУ:     

🔹Про те, чи було передчуття, що ці змагання складуться так успішно

«Ніяких передчуттів не було. Просто хотілось нарешті потрапити до 32-х найсильніших і показати гарне фехтування».

🔹Про те, який поєдинок на шляху до четвірки був найважчим і чому

«Виділю два поєдинки: проти Александри Ндоло за вхід в 32, тому що у першому ж бою основної сітки довелось зустрітися з такою досвідченою суперницею та бій за вхід у вісімку з нейтральною спортсменкою, адже було доволі складно вирвати перевагу, так само як і втримати її».

🔹Про відчуття, коли виходила на подіумну доріжку в темряві під світлом прожекторів з LED-екранами і своїм фото на них
«Раніше я вже фехтувала на гарно оздоблених фінальних доріжках, але в Будапешті вона була просто нереальна. Коли виходила на представлення, відчувала що це щось нове, зовсім іншого рівня, було дуже круто!

🔹Про те, як вдалося переломити хід півфінального поєдинку проти МакКіннон
«Під час хвилинної перерви мій тренер Андрій Вікторович Орліковський підкорегував мої помилки і, що також немало допомагало мені впродовж цілого дня, він не переставав вірити в мене!»

🔹Про думки, які були в кінці фіналу, коли програвала два уколи й відчуття, коли в додаткову хвилину вдалося здобути перемогу
«Вперше за день я почувалась дуже розгубленою і почала сильно переживати, проте в останній момент мені вдалось приборкати себе, зрівняти рахунок та завдати вирішальний укол. Перші пару секунд після цього намагалася переварити інформацію, що і як взагалі сталось, а пізніше були такі емоції, які важко передати словами. В той момент я почувалася найщасливішою в світі!

🔹Про те, що стало запорукою перемоги в Будапешті
«Впродовж цілого дня у мене практично не було переживань, що доволі дивно. Думаю, причиною цього є те, що зайшовши у 32, я зрозуміла, що виступила краще за всі свої минулі турніри серед дорослих – Кубки світу і Гран-прі. Вже на той момент я була рада своєму результату і мені залишалось продовжувати фехтувати в своє задоволення!»

🔹Про тих, без кого цей успіх був би неможливий
«Сердечно дякую своїм тренерам Орліковському Андрію Вікторовичу та Семеряк Зоряні Степанівні, моїй сімʼї та всім моїм друзям за підтримку, а також, звичайно, дякую Збройним Силам України!»